Перейти до контенту

Ой толока, толока, толока сміється…

Ой толока, толока, толока сміється…

-  Чи бували ви коли-небудь на толоці?! Ні! Тоді запрошуємо вас у царство щедрого українського розмаю і пропонуємо поглянути на минувшину нашими очима. Просимо, заходьте до дивної країни дитинства, в якій можна відтанути і зігрітись душею, в якій так сонячно і затишно.

Так  припрошували вістунці-світлячки споглядальників  ІІІ всеукраїнського відкритого фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької творчості «Козацький шлях.UA», що проходив напередодні Покрови у казковому палаці «Дружба народів» міста Черкас, до перегляду тисячолітнього звичаю українців – толоки. І, певно, кожен довгожитель, яких, до речі, було чимало в залі, пригадав свої толоки на побудові осель  чи  обмолоті збіжжя, бо майже щонеділі  то тут, то там  у селі хтось мазав новозбудовану хату чи сарай, ліпив саман, копав криницю  чи молотив ціпами. Думаю, не в одного  защеміло серце за тим справжнім дивом безкорисливої допомоги, просто за «спасибі». І так хочеться, щоб звичай цей жив вічно поміж нами, бо так  добре разом попрацювати і разом повеселитися.   Працелюбство, взаємовиручка, подільчивість, безкорисливість – це наші риси, це ми з вами! Не даймо ж причахнути нашій родовідній пам’яті і нашій українській традиції!

Два дні широка громадскість, меценати, спонсори, колективи  із Харкова, Кривого Рогу, Кропивницького, Рівненщини, Донеччини, Луганщини, Черкащини,  інших  регіонів  України  були об’єднані  навколо  мистецького дійства в ім’я миру та любові  один до одного і усієї України загалом, який уже вкотре організовували Дитячий фонд Черкащини,  Черкаська ОДА, Черкаська облрада. Фестиваль був направлений на збереження традицій нашого народу та виховання естетично, фізично, духовно здорової нації і  проходив під девізом, який виголосив голова оргкомітету Василь Касьян: «Душу – Богові, життя- Україні, честь- собі!»  Майже тисяча учасників, більше двохсот колективів з’їхалися, аби продемонструвати свої таланти.  Скільки цікавого, неповторного, захоплюючого пізнали і витворили! Урочиста атмосфера відкриття, сам конкурс, виготовлення  листівок та оберегів воїнам АТО, плетіння сіток «Павуків», розмальовування гільз, розпис бандан,  фотовітраж, різноманітні майстер-класи, ігри з аніматорами,  виставки декоративно-прикладного мистецтва, козацький куліш, - усе настільки вабило, що всидіти було просто неможливо. Щиро дякуємо керівнику проекту Аллі Бучковській за відмінну підготовку заходу. Можемо тільки уявити, скільки сил та енергії вклала ця надзвичайної доброти і порядності жінка, щоб кожній дитині було сонячно і весело на фестивалі.  Особливо сільським дітям сподобалося дитяче містечко з його гойдалками, каруселями, спортивним знаряддям. Як комашки, метушилися від однієї розваги до іншої.    Скільки радості,  галасу, щастя!

Запримітила, майже біля кожного висотного будинку в містах є дитяча територія.  Батькам є чим зайняти свою дітвору. А в селах?! Досить часто споглядаю картину: мами везуть на колясочках свою малечу на стадіон, а там пусто…, лише ворота…Ні тобі гойдалочки, ні  гірки, одні кущі… Коли вже і в нас, скориківчан, буде, як  у Вознесенському чи Драбівцях? Хочеться, щоб після трудового  дообіду  був цікавий  післяобід! Щоб шубушні Вероніка, Ліза, Марієчка Худякові могли поповнити свою енергію на вітрогоні-гойдалці,  а Вітя Скорик,Костя Заєць,Саша Кадук, Артур Матвієнко, Влад Мазко накачали м’язи ніг та рук на спортивному майданчику. Живе ж на нашій планеті добра сімейка: доброта, любов, великодушність, щедрість, співпереживання, співрадіння!.. І праця задля іншого, задля його радості і хоч маленького щастя.

А в «світлячків» щастя було велике, бо вони зуміли донести до глядачів колорит мудрослів’їв козацького краю, їх невгамовний гумор та щиру українську пісню. Про це свідчили гучні вигуки «Браво!», дружні аплодисменти, дипломи колективу та кожному учаснику, подарунки, сувеніри, медалі  і найвища нагорода конкурсу – гран-прі. «Світлячок» знову  вразив нас своєю майстерністю та неймовірною енергією, ви – найкращі, ви – справжні артисти!,» - сказала директор конкурсу ЛюдмилаТурська. Піднесені і збуджені поверталися  після виступу на гала-концерті  переможців. Везли додому радість! І бажання – творити! Впевнені, чимало дивовижних людей - поціновувачів нашої творчості, підтримають нас у нашому прагненні, як до цього часу підтримували і всебічно сприяли розкриттю Божого дару сільської дітвори.

А я безмежно вдячна батькам, що кожного ранку,тільки  з’явиться ласкаве сонечко, розсівають добро поміж своїми діточками і усім світом, а ті несуть його далі у своїх долоньках і серденьку, виливають у такі чудові обрядодійства.  А  в «Світлячку» розквітають  чарівними квітами, засіваючи  серця глядачів благостю,  добром та любов’ю.

Не економте доброти, не бережіть її назавтра.

Не бійтесь вчасно проказати своє «люблю», своє «прости».

Не економте доброти – її примножите, віддавши.

Добро – то не «моє», а «наше»! Не економте доброти!

Художній керівник  зразкового дитячого ансамблю "Світлячок!" Скориківської школи  Золотоніського р-ну                                                               Валентина Пономаренко