Перейти до контенту

Шановні керівники, організатори третього відкритого Всеукраїнського фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької творчості «Козацький шлях. UA» Алла Бучковська, Людмила Турська, Василь Касян.

Керівник хореографічного колективу «Лілея» м.Чигирина Гарах Людмила Володимирівна, діти і батьки висловлюють подяку за запрошення на фестиваль, за прекрасну його організацію. Для нас велика радість і честь брати участь в такому фестивалі-конкурсі. Ми отримали велике задоволення від свята і натхнення працювати ще краще.

З повагою, керівник колективу Гарах Л.В.

Керівників фестивалю «Козацький шлях» - Аллу Бучковську і директора фестивалю Людмилу Турську вітає переможець фестивалю Володар Гран-Прі фольклорний  ансамбль  «Ожина».

Щиро дякуємо за свято козацької пісні і танцю. Дуже задоволені фестивалем-конкурсом, професійним журі, гарною роботою оргкомітету.

Дякуємо за гостинність, чуйність і любов до дітей!

Процвітання керівникам і фестивалю.

Хай живе  і процвітає фестиваль-конкурс- «Козацький шлях».

З повагою керівники фольклорного ансамблю «Ожина»-Володимир та Тетяна Коровко

Вокальний колектив «Соколи» вперше брав участь у   Всеукраїнському фестивалі-конкурсі, але поряд із багатьма талановитими учасниками досяг звання Лауреата ІІІ премії . Це значний крок вперед для впевненості і віри в свої сили для учасників колективу, адже їх участь ледве не зірвалася, тому що четверо з шести учасників колективу захворіли, але ніза що не хотіли пропустити свій шанс відчути перемогу на Всеукраїнському фестивалі.          Тому ми всі вдячні організаторам, зокрема керівнику проекту Бучковській Аллі Вікторівні, меценатам, спонсорам, які створили такий чудовий фестиваль, на якому загоряються нові зірочки талановитих дітей, молоді, за можливість разом з іншими переможцями долучитися до всієї цікавої та насиченої фестивальної програми, що продовжувалася протягом трьох днів.          Велике спасибі вам за високий рівень організації фестивалю-конкурсу, за професійність членів журі, що змогли побачити потенціал "Соколів", окремо спасибі прекрасному звукооператору, яскравим ведучим, всім, причетним до сторення такого справжнього свята, позитивна атмосфера якого викликала лише задоволення . Здавалося, що це свято було дійсно осяяне Покровом Пресвятої Божої Матері, пройняте духом козацтва - захисників України.               Бажаємо процвітання на многі літа Всеукраїнському фестивалю-конкурсу «Козацький шлях. UA».

З повагою керівник та колектив "Соколи" КЗ "Новоіванівський сільський будинок культури" Юр'ївського району Дніпропетровської області.                    Марія Павлівна

Ой толока, толока, толока сміється…

-  Чи бували ви коли-небудь на толоці?! Ні! Тоді запрошуємо вас у царство щедрого українського розмаю і пропонуємо поглянути на минувшину нашими очима. Просимо, заходьте до дивної країни дитинства, в якій можна відтанути і зігрітись душею, в якій так сонячно і затишно.

Так  припрошували вістунці-світлячки споглядальників  ІІІ всеукраїнського відкритого фестивалю-конкурсу дитячо-юнацької творчості «Козацький шлях.UA», що проходив напередодні Покрови у казковому палаці «Дружба народів» міста Черкас, до перегляду тисячолітнього звичаю українців – толоки. І, певно, кожен довгожитель, яких, до речі, було чимало в залі, пригадав свої толоки на побудові осель  чи  обмолоті збіжжя, бо майже щонеділі  то тут, то там  у селі хтось мазав новозбудовану хату чи сарай, ліпив саман, копав криницю  чи молотив ціпами. Думаю, не в одного  защеміло серце за тим справжнім дивом безкорисливої допомоги, просто за «спасибі». І так хочеться, щоб звичай цей жив вічно поміж нами, бо так  добре разом попрацювати і разом повеселитися.   Працелюбство, взаємовиручка, подільчивість, безкорисливість – це наші риси, це ми з вами! Не даймо ж причахнути нашій родовідній пам’яті і нашій українській традиції!

Два дні широка громадскість, меценати, спонсори, колективи  із Харкова, Кривого Рогу, Кропивницького, Рівненщини, Донеччини, Луганщини, Черкащини,  інших  регіонів  України  були об’єднані  навколо  мистецького дійства в ім’я миру та любові  один до одного і усієї України загалом, який уже вкотре організовували Дитячий фонд Черкащини,  Черкаська ОДА, Черкаська облрада. Фестиваль був направлений на збереження традицій нашого народу та виховання естетично, фізично, духовно здорової нації і  проходив під девізом, який виголосив голова оргкомітету Василь Касьян: «Душу – Богові, життя- Україні, честь- собі!»  Майже тисяча учасників, більше двохсот колективів з’їхалися, аби продемонструвати свої таланти.  Скільки цікавого, неповторного, захоплюючого пізнали і витворили! Урочиста атмосфера відкриття, сам конкурс, виготовлення  листівок та оберегів воїнам АТО, плетіння сіток «Павуків», розмальовування гільз, розпис бандан,  фотовітраж, різноманітні майстер-класи, ігри з аніматорами,  виставки декоративно-прикладного мистецтва, козацький куліш, - усе настільки вабило, що всидіти було просто неможливо. Щиро дякуємо керівнику проекту Аллі Бучковській за відмінну підготовку заходу. Можемо тільки уявити, скільки сил та енергії вклала ця надзвичайної доброти і порядності жінка, щоб кожній дитині було сонячно і весело на фестивалі.  Особливо сільським дітям сподобалося дитяче містечко з його гойдалками, каруселями, спортивним знаряддям. Як комашки, метушилися від однієї розваги до іншої.    Скільки радості,  галасу, щастя!

Запримітила, майже біля кожного висотного будинку в містах є дитяча територія.  Батькам є чим зайняти свою дітвору. А в селах?! Досить часто споглядаю картину: мами везуть на колясочках свою малечу на стадіон, а там пусто…, лише ворота…Ні тобі гойдалочки, ні  гірки, одні кущі… Коли вже і в нас, скориківчан, буде, як  у Вознесенському чи Драбівцях? Хочеться, щоб після трудового  дообіду  був цікавий  післяобід! Щоб шубушні Вероніка, Ліза, Марієчка Худякові могли поповнити свою енергію на вітрогоні-гойдалці,  а Вітя Скорик,Костя Заєць,Саша Кадук, Артур Матвієнко, Влад Мазко накачали м’язи ніг та рук на спортивному майданчику. Живе ж на нашій планеті добра сімейка: доброта, любов, великодушність, щедрість, співпереживання, співрадіння!.. І праця задля іншого, задля його радості і хоч маленького щастя.

А в «світлячків» щастя було велике, бо вони зуміли донести до глядачів колорит мудрослів’їв козацького краю, їх невгамовний гумор та щиру українську пісню. Про це свідчили гучні вигуки «Браво!», дружні аплодисменти, дипломи колективу та кожному учаснику, подарунки, сувеніри, медалі  і найвища нагорода конкурсу – гран-прі. «Світлячок» знову  вразив нас своєю майстерністю та неймовірною енергією, ви – найкращі, ви – справжні артисти!,» - сказала директор конкурсу ЛюдмилаТурська. Піднесені і збуджені поверталися  після виступу на гала-концерті  переможців. Везли додому радість! І бажання – творити! Впевнені, чимало дивовижних людей - поціновувачів нашої творчості, підтримають нас у нашому прагненні, як до цього часу підтримували і всебічно сприяли розкриттю Божого дару сільської дітвори.

А я безмежно вдячна батькам, що кожного ранку,тільки  з’явиться ласкаве сонечко, розсівають добро поміж своїми діточками і усім світом, а ті несуть його далі у своїх долоньках і серденьку, виливають у такі чудові обрядодійства.  А  в «Світлячку» розквітають  чарівними квітами, засіваючи  серця глядачів благостю,  добром та любов’ю.

Не економте доброти, не бережіть її назавтра.

Не бійтесь вчасно проказати своє «люблю», своє «прости».

Не економте доброти – її примножите, віддавши.

Добро – то не «моє», а «наше»! Не економте доброти!

Художній керівник  зразкового дитячого ансамблю "Світлячок!" Скориківської школи  Золотоніського р-ну                                                               Валентина Пономаренко

 

Добрий день,шановна Алло Вікторівно!

               Пише Вам Главацький Андрій. Я отримав 1200 гривен і дуже зрадів. Зараз усе Вам поясню,уже не надіявся, що ми будемо спілкуватись. Наразі хочу виправитись, я не за кошти,просто мені дуже хотілось знову з вами особисто поспілкуватись,розповісти про своє життя. Мені здавалось, що наше спілкування перервалось. За довгі роки знайомства я так звик до Вас,якось впевненіше йду по житті,бо розумію, є добрі й чуйні люди. Саме Ви цьому є підтвердження. Адже я виріс завдяки Вашій підтримці,і навіть не знаю як я зможу Вам віддячити за Вашу турботу!?

          Тепер коротко опишу про себе. Так, як я уже писав і знаєте, навчаюсь в Київському військовому інституті телекомунікацій та інформації Національного технічного університету України  на другому курсі. Зараз сесія,заліки,екзамени складаю успішно. Розумію, моє основне завдання  учитись. Поряд з навчанням займаюсь спортом, являюсь бігуном на дистанції три, п’ять кілометрів. Мав виступати на  покозових  виступах, але на тренуванні гирею отримав травму ноги і лежав у госпіталі. Добре, що усе минулось благополучно.

            Люблю читати книги по філософії, мене жартома на факультеті кличуть «філософ». А ще як є вільний час пишу вірші,ось наприклад кілька рядків:

Молись за щастя і за долю,

Молись за шум вітрів у полі,

Цінуй, що Боги дали волю,

Забудь про всі набути болі,

Живи неначе день з життя

Залишилось цвісти на світі,

Також ти знай серця биття

Твоїх товаришів зігрітих.

       На зимових канікулах гостював у дідуся з бабусею. Вони мене пригощали різними домашніми стравами,подарували велику любов і увагу. Я дуже вдячний їм за усе і молю Бога, щоб вони ще довго жили. А ще відкрию Вам секрет, я познайомився  з дівчиною і здається  це у мене перше, взаємне кохання. Виростили мене з маленького хлопчика до закоханого юнака.

          Ще раз дякую Вам за все, хай Бог береже Вас,усю Вашу родину,і дає здоров’я. Ось поспілкувався з Вами і впевненіше йду в життя, бо знаю, що Ви є у мене, дорога Алло Вікторівно.

З повагою Ваш Андрій.